Наприкінці вересня минулого року у селі Переяслівка відбувся виїзний прийом громадян з очільником Ніжина Олександром Кодолою. Селяни попросили, щоб хоча б раз на тиждень приїжджав медпрацівник, бо люди позбавлені якісного медичного обслуговування.

Буквально через кілька днів після цієї розмови сімейний лікар Наталія Дмитрівна Власенко, яка працює в КНП “Ніжинський міський центр первинної медико-санітарної допомоги”, вже приймала у Переяслівці перших пацієнтів, котрі перезаключили з нею декларації.

Згодом, у листопаді, разом з мобільною бригадою Центру в Переяслівці побувала і журналіст Nizhyn Post, де мала змогу спостерігати за роботою медичної бригади на чолі з Наталією Дмитрівною.

І от тепер ми знову зустрілися з цим сімейним лікарем, щоб дізнатися більше про ситуацію з медичним обслуговуванням в Кунашівсько-Переяслівському окрузі, а також ближче познайомитися з пані Наталією.

СЕЛЯНИ З НЕТЕРПІННЯМ ЧЕКАЮТЬ ПРИЇЗДУ МЕДПРАЦІВНИКІВ

Виїзд медичної бригади КНП “Ніжинський міський центру первинної медико-санітарної допомоги” відбувається раз на 2-3 тижні – за потреби пацієнтів.

Зі слів Наталії Власенко, селяни вже звикли до того, що приїде лікар з медсестрою. Кількість пацієнтів поступово збільшується. Люди чекають медпрацівників з нетерпінням.

“Останні наші візити стали більш продуктивними, ніж попередні, бо ми вже бачимо результати своєї роботи. До Переяслівки віднедавна додалася ще й Кунашівка. Тісно співпрацюємо з місцевою медсестрою Світланою Лазановською. Вона компетентна і відповідальна.

Чимало селян, які раніше уклали декларації з сімейними лікарями в Крутах, перейшли до нас. Це понад 50 людей. Тепер пацієнти можуть приїхати до Ніжина, здати аналізи і пройти в Центрі обстеження. За кілька місяців роботи ми виявили три серйозних діагнози. Люди вже отримують лікування,” – зазначає пані Наталія. І додає: “Нам дуже подобається проводити прийоми у Переяслівці та Кунашівці. Селяни щирі, відверті, дуже вдячні за надану допомогу. Від цього якось стає тЕпло на душі”.

У МЕДИЧНІЙ СФЕРІ – ТРИ З ПОЛОВИНОЮ ДЕСЯТИРІЧЧЯ

Наталія Дмитрівна Власенко переїхала до Ніжина з окупованого Мелітополя.
Має 35 років медичного стажу. В 1987 році закінчила Запорізький медичний інститут. Починала працювати як терапевт. В період реорганізації медичної сфери перекваліфікувалася на сімейного лікаря.

Крім того, пані Наталія вивчала фізіо- та іглотерапію. Певний час суміщала їх з основною роботою. Дані знання стають в нагоді і зараз: Наталія Дмитрівна може надати консультацію не тільки щодо лікування медпрепаратами, а й щодо фізпроцедур. Для реабілітації здоров’я пацієнта це важливий момент.

ВТРАТИЛИ ВСЕ, ЩО МАЛИ

У квітні виповниться рік, як пані Наталія долучилася до колективу КНП “Ніжинський міський центру первинної медико-санітарної допомоги”. Пів року після переїзду не працювала – треба було перевести дух, перепочити від пережитого.

Вранці 25 лютого 2022 року російські танки вже були в Мелітополі. Вулицями міста почали пересуватися російські солдати.

Місцевим жителям здавалося, що це відбувається не насправді, що це якийсь фільм жахів. Пів року вони чекали, сподіваючись на звільнення. Але допомога все не надходила. Росіяни почали утискати українських чоловіків. Повним ходом йшла підготовка до референдуму. Свідомі українці зрозуміли: як би не було боляче, але місто треба покидати.

Родина Власенків зі сватами виїхали через пункт пропуска Василівка. Як то кажуть, вскочили в останній вагон. А через два дні росіяни розстріляли колону людей, яка намагалася евакуюватися. Зараз вирватися звідти не можливо.

Ніжин обрали не випадково: у свахи тут проживають рідна сестра і мати. Про те, що втратили у Мелітополі житло та роботу, Власенки намагаються не згадувати – надто боляче. Пів року пані Наталя не працювала, поки прийшла до тями.

Нині Наталія Дмитрівна намагається розмовляти суто українською, хоча все життя говорила російською.

“Це принципова позиція нашої родини. Перейшли на українську відразу, як почалося повномасштабне вторгнення. Здавалося, якщо ми розмовлятимемо російською, то зраджуватимемо своїх. А українська мені подобається. Вона милозвучна. Ллється, немов та річечка… Якщо не знаю якесь слово, перепитую у знайомих, колег. Все частіше ловлю себе на думці, що хочеться читати українську літературу, дивитися українські фільми”, – наголошує героїня нашої оповіді.

АДАПТАЦІЯ У НОВОМУ КОЛЕКТИВІ ПРОЙШЛА ШВИДКО

Та доброзичлива атмосфера, яка панує в Ніжинській сімейній амбулаторії №9, припала Наталії Дмитрівні до душі, як тільки вона переступила поріг медзакладу. Тоді реєстратори люб’язно скерували її до кабінету керівника.

Розмова з директором КНП “Ніжинський міський центр медико-санітарної допомоги” Оксаною Андріївною Калініченко лише укріпила бажання пані Наталії працювати в цьому колективі.

Завдяки підтримці керівництва і колег адаптація у новому колективі пройшла доволі швидко. Окрема подяка – в. о. заступника директора Центру Володимиру Володимировичу Бондарю. Також лікар задоволена медсестрою Юлією Лапузою, з якою працює в одному кабінеті. Пані Юлія має до справи професійний підхід.

“Бути лікарем – це моє покликання. Кожну людину, яка приходить до мене на прийом, сприймаю не просто як пацієнта, а як особистість. Намагаюся надавати людям не тільки медичну, а психологічну допомогу. На роботу приходжу до початку робочої зміни, щоб підготуватись. Ця моя давнішня звичка дуже дисциплінує”, – посміхається пані Наталія.

Зараз сімейний лікар Н. Власенко приймає 23-32 пацієнти в день. Плюс виїзди. Наразі їх кількість суттєво зменшилася. А пару тижнів тому було чимало – через вірусну епідемію грипу. В основному сімейного лікаря викликають на дім до пацієнтів похилого віку.

УЧАСТЬ В УКРАЇНСЬКО-ІЗРАЇЛЬСЬКІЙ МІСІЇ “ФРІДА”: РАЗОМ ДО ПЕРЕМОГИ!

У серпні минулого року лікар Наталія Власенко вступила до українсько-ізраїльської місії “Благодійний фонд “Фріда”. Разом з колегами вони виїжджають на деокуповані території та надають медичну допомогу незахищеним категоріям мирних українців. Вже були на Херсонщині, Харківщині, Сумщині, Донеччині.

До цієї організації пані Наталію запросила донька, яка теж працює лікарем.

“Під час нашої місії на деокуповані території я вперше побачила, наскільки люди потребують медичної допомоги. Приємно здивувала команда лікарів. Працюють у свої вихідні та під час відпусток. Всі різного віку. Багато молодих, вмотивованих, професійно підготовлених і чуйних. Коли я побачила, із якою завзятістю за справу береться ця молодь, то зрозуміла: Україна обов’язково переможе!” – підсумувала Наталія Дмитрівна.

Автор: журналіст Nizhyn Post Валентина Савчук
Фото автора

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *