Цьогоріч ялинку у Ніжинській центральній міській бібліотеці прикрасили кульки з вишитими портретами відомих українських класиків. Виготовила їх вчителька трудового навчання Ніжинської гімназії №6 Ірина Володимирівна Гузь.
Аналогічні роботи – тільки у вигляді великодніх яєць – стали “родзинкою” минулорічного Великоднього дерева у Ніжині. Ми не змогли пройти повз цих витворів художнього мистецтва, тому їхня авторка сьогодні у нас в гостях.
Спочатку розпитуємо у пані Ірини про технологію виготовлення кульок. З чого вони складаються? Як виникла ідея переносити портрети на кульки? Скільки часу йде на одну поробку?
Ідея виготовити оригінальні поробки виникла напередодні минулого Великодня. Тоді серед вишитих писанок з’явились дві тематичних – з портретом Героя України, ніжинця Олександра Мацієвського та надписом “Рабів до раю не пускають”.
Спочатку майстриня вишила портрет і надпис на лляній основі. Потім перенесла їх на заздалегідь підготовлені кульки, зроблені в техніці пап’є-маше. Це було гарно і незвичайно.
Пізніше пані Ірина вирішила закріпити свій успіх у новорічних поробках. Кілька тижнів роботи, – і от вже на ялинці у центральній бібліотеці ми бачимо кульки з портретами Тараса Шевченка, Лесі Українки, Миколи Гоголя, Івана Франка. Причому українські поети і письменники впізнаються дуже легко – авторці вдалося передати риси їхніх облич з абсолютною точністю.
Виявляється, у майстрині – десятки вишитих портретів. Є серед них Григорій Сковорода, Іван Котляревський, Ліна Костенко, Остап Вишня, Василь Стус, Михайло Коцюбинський. Окремо вирізняється Шевченкіана, де Тарас Григорович представлений у різному віці. Є тут і вишиті сюжети з його творів.
До 30-річчя Незалежності України у Ніжині відбулася виставка портретів українських письменників та поетів “Вони плекали мову колискову”, авторкою якої виступила Ірина Гузь.
Пані Ірина вишиває ще й маленькі портрети українських діячів, які слугують закладинками до книжок. Це теж дуже оригінально.
На кожен великий портрет майстриня витрачає приблизно тиждень, на маленький – значно менше. Вишиває здебільшого хрестиком.
Як вивести малюнок на тканину? Спочатку пані Ірина готує схему, за якою працюватиме: переводить портрет на папір в клітинку, а потім зафарбовує необхідні клітинки. По них і вишиває. Пару схем підглянула в соцмережі, а інші розробляла сама.
А почалося все з портрета Лесі Українки, який Ірина Володимирівна побачила в журналі “Робітниця” у 80-х роках. Оскільки ксероксів тоді ще не було, жінка вирішила прийти до бібліотеки наступного разу і перемалювати схему. Не вдалося. Хтось вирвав з журналу цю сторінку. Пані Ірина засмутилася, але ідея вишити портрет Лесі Українки її не покинула. Згодом, коли з’явився Інтернет, майстриня реалізувала свій задум…
Бажанням творити Ірина пішла у маму Бєллу Васілівну, яка вміла шити і вишивати. Досі зберігає пані Ірина і візерунки, зроблені руками двоюрідної бабусі. Їм вже майже сто років.
В’язати Іринка почала ще в юному віці. Оскільки вона була старшою з п’яти дітей у родині, її здібності ставали у нагоді: вона шила для молодших братиків і сестричок новорічні костюми, в’язала шкарпетки, шарфи, шапки. Першу свою вишиванку Ірина виготовила, ще навчаючись у 7 класі. Коли підросла, закінчила курси крою і шиття. А потім лише розвивала свої здібності. Самовдосконалювалася.
Нещодавно пані Ірина взялася опановувати технологію виготовлення шийних бісерних прикрас – ґерданів. Було нелегко, але їй це вдалося! Наразі майстриня опанувала вже три технології. І зупинятися на досягнутому не збирається. Цей процес виявився дуже захоплюючим.
“От є у мене, приміром, сукня з вишитими соняхами. Значить, треба зробити і відповідний ґердан. Навіть спробувала плести іменні кулони-обереги із закодованими словами. Наприклад, у візерунках моїх робіт закодовані слова: “Україна”, “Щастя”, “Воля”, «Перемога». Щиро радію, коли бачу, що мої вироби людям до вподоби,” – зазначає Ірина Володимирівна.
А ще майстриня вишиває бісером, виготовляє ляльки-мотанки, витинає, робить штучні квіти і збирає їх у вінки. У центральній бібліотеці була організована виставка її робіт “Українська народна пісня у витинанках”.
У Ніжинській гімназії №6 пані Ірина викладає трудове навчання майже 20 років. Хоча за освітою вона – філолог. Закінчила Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя. Бажання творити таки переважило!
“Я обожнюю свою роботу. Тут такий простір для польоту фантазії! Якщо раніше шкільна програма передбачала використання лише 6 різних технологій на уроках трудового навчання, то тепер – 64. Креативність вітається. Моє завдання – зацікавити дітей, щоб вони залюбки відвідували заняття”, – наголошує пані Ірина.
Майстриня багато років співпрацює з Ніжинською центральною міською бібліотекою. Проводить там майстер-класи.
В її домашній майстерні царить творчий безлад. Діти Ольга, Антон та Анастасія, які вже давно стали дорослими, по-доброму називають цю кімнату “Маминою Нарнією”. Такий куточок є у кожної творчої людини.
Розпочався новий рік, у планах пані Ірини – вишити портрет видатної письменниці Марка Вовчка. І не тільки. Сподіватимемося, на одній з наступних виставок зможемо побачити нові роботи майстрині.
Творчого натхнення Вам, пані Ірино!
Автор: журналіст Nizhyn Post Валентина Савчук
Фото надано І. Гузь