В Україні спостерігається велика різниця між сприйняттям корупції та її реальним рівнем.
Про це свідчать результати дослідження Vox Ukraine “Які фактори обумовлюють рівень сприйняття корупції в Україні?”.
У попередньому дослідженні експерти виявили, що хоча приблизно 70-80% респондентів цих опитувань вважали, що «Україна є дуже корумпованою» або «корупція є серйозною проблемою для України», значно менше (приблизно 10-15% опитаних) відповіли ствердно на запитання на кшталт «Чи стикалися Ви або Ваші родичі з корупцією за останні 12 місяців?»
Дослідники пояснюють, що таке явище не унікальне для України. Подібні результати можна побачити й в інших країнах (наприклад, Donchev and Ujheluy 2014, Abramo 2008, Corrado et al 2017 обговорюють проблеми вимірювання рівня сприйняття корупції).
Що спричиняє цю різницю?
«Одним із можливих пояснень є те, що запитання про особисту участь вимірюють лише побутову корупцію (як-от «чайові» лікарям чи вчителям), тоді як більшість людей за визначенням не можуть бути залучені до маніпуляцій з державними контрактами або підкупу політиків високого рівня.
Інше можливе пояснення — те, що сприйняття корупції формується медійним дискурсом. Якщо медіа викривають корупцію та обговорюють справи проти корумпованих представників влади, громадськість може сприймати це як свідчення більшої корупції, а не як бажання влади боротися з нею. З іншого боку, за відсутності вільної преси люди можуть навіть не замислюватися про вплив корупції на їхнє життя та сприймати її як щось «природне», – зазначають автори дослідження.
Щоб відповісти на запитання “Як формується сприйняття корупції?” дослідники провели опитування та запитали у респондентів про їхнє сприйняття корупції в різних державних установах, фактичну причетність до корупції під час взаємодії з державними установами, їхні джерела новин, толерантність до корупції та обізнаність про нові антикорупційні органи, створені в Україні з 2015 року.
“Ми виявили, що українці сприймають рівень корупції в Україні як досить високий, і це сприйняття обернено пропорційне до оцінок ефективності уряду в боротьбі з корупцією. Особистий досвід корупції є значно нижчим: частка респондентів, які повідомляють про часті вимоги участі в корупційних діях під час взаємодії з державними органами, коливається від близько 13% для центрів надання адміністративних послуг до близько 30% для судів та митниці”, — підсумовують дослідники.
СЕО «Вокс Україна», головний сержант штурмового взводу Максим Скубенко прокоментував результати дослідження на своїй сторінці у фейсбуці:
“Хочу зафіксувати: я не заперечую корупції в Україні, я заперечую “тотальну корупцію”, про яку говорить російська пропаганда і деякі політичні брехуни. Цікавий збіг?
Є уявлення про певний вищий ешелон влади, де мільярди гребуть лопатами. І то є корупція, а відкупитися в поліцейського за їзду в нетверезому стані – це пригода, якою можна похизуватися в компанії. .
Хочу вас розчарувати про мільярди лопатою. Відмити корупційні гроші досить складно. Вони потрапляють у тіньову економіку. А тіньову економіку можна порахувати, і ми її рахуємо. Звісно, треба врахувати, що там є і фінанси бізнесів, які ухиляються від податків. І якщо розділити корупційні гроші на всіх чиновників, яких українці вважають хабарниками “на 10 балів”, то вийде пшик.
Чому люди мають таке перебільшене уявлення про корупцію? Бо у нас не диктатура і ми можемо про це говорити. Бо журналісти можуть працювати і публікувати результати своєї роботи. Бо політична конкуренція не має меж навіть під час війни. Бо російська пропаганда працює”.