До війни: уроки, акорди й мрії
Ще кілька років тому життя Віти Писаренко з Лосинівки було спокійним і передбачуваним. Вона викладала англійську мову, виховувала дітей і знаходила час для музики — своєї давньої пристрасті.
Все почалося ще в дитинстві, коли однокласниця запросила її на музичний гурток до Миколи Сергійовича Гудименка. Там дівчина опанувала фортепіано й бандуру, а трохи пізніше захотіла співати й грати на гітарі, як тато, який у молодості виступав у естрадному гурті. Спершу це були ліричні пісні, але з часом її все більше вабив рок.
“Музика завжди була частиною мене, навіть коли я не виступала на сцені”, — пригадує вона.
Коли почалася війна, сім’я з Лосинівки, як і багагато інших українських родин, вирішила виїхати з України – туди, де буде безпечніше. І все змінилося: життя перестало бути звичним та розміреним…
Дорога в невідоме
“Переїзд до Німеччини став для мене важким рішенням”, – зізнається наша героїня. Там у неї були знайомі, з якими ще студенткою вона працювала влітку. Саме вони в найскладніший момент простягнули руку допомоги — дали притулок, подбали про харчі, допомогли оформити документи. “Перші місяці були випробуванням: мовний бар’єр, нові правила, незнайомі обличчя, відчуття, що «дому» більше немає. Найскладніше було знайти внутрішній баланс і знову відчути, що я до чогось належу”, — каже вона. Поруч були діти: Юля (їй тоді було 17) і Денис (на той час було 10 ргоків), зараз їм вже 20, та 13. Разом вони вчилися жити у новій країні.
Зустріч, що змінила все
“Музична історія в Німеччині почалася з випадковості,” – пригадує, як усе починалось, – “Моя німецька подруга Катрін якось побачила відео, де я співаю, і показала його знайомому музиканту droesi. Уже за кілька днів я приїхала на проби… І от через вісім місяців нашої співпраці ми вийшли на сцену з нашим першим концертом. Двічі-тричі на тиждень маємо репетиції, вже записали вісімнадцять пісень. Нещодавно ми виступали на вечірці. Це був мій дебют! Маємо запрошення і на далі: концерти, вечірки – на місяць уперед. Так я відчула: музика знову стала частиною мого життя! Сцена зараз для мене — це емоційна розрядка, спосіб відпустити напруження і поділитися енергією з людьми. У нашому репертуарі немає українських пісень — я співаю зарубіжний рок англійською мовою, але деякі пісні своїм змістом і настроєм дуже перегукуються з тим, що відбувається в Україні. Зараз ми живемо у німецькому місті Швармштедт. Приємно, у нашому районі нас впізнають, а droesi знають більше – і далеко за його межами”. (Droesi – творчий псевдонім.-Авт.) “Я і мріяти не могла, що виступатиму на сцені, що у мене братимуть інтерв’ю!..”,- каже, ніяковіючи співачка.
Ось так, з часом, сім’я з Лосинівки з часом адаптувалася. Життя Віти зараз — це баланс між виступами, курсами німецької, роботою соціальним працівником та сімейними справами. “Вільний час намагаємося проводити разом із дітьми та друзями: займаємося спортом, любимо активний відпочинок на природі”, — розповідає вона, – “Нещодавно я опанувала сапборд – це така дошка для веслування стоячи, також ходимо у сплав на каное у вихідні”.
Україна в серці
Попри те, що життя поступово налагодилося, думки про повернення додому не зникають: “Україна для мене — це мої корені, рідна мова, пісні, які я співала ще в дитинстві. Це те, що живе в серці й завжди звучить у моїй душі, навіть якщо сцена й інша країна”, – каже дівчина, – “Повернення в Україну — тема, про яку я думаю без чітких планів. Тут ми вже адаптувалися і поступово інтегруємося в німецьке суспільство. Але серце завжди тягнеться до рідного дому — сумуємо за близькими, друзями і знайомими, за тим, що залишилося в пам’яті як щось дуже рідне й тепле.
Моє побажання українцям, які зараз переживають втрату дому чи надії: не втрачайте віру у себе. Шукайте підтримку, навіть у дрібницях. Маленькі кроки вперед і люди поруч — це те, що допомагає відновлювати сили та бачити світло попереду”.
При копіюванні або передруку тексту та використанні фото пряме посилання на джерело є обов’язковим, інакше це вважається порушенням авторського права і несе за собою відповідальність згідно чинного законодавства.
Залишайтеся в курсі новин Ніжина, району та України, підписуйтесь на нас в соцмережах: