У подружжя Герасимчуків із Володькової Дівиці Носівської громади сталася біда. Увечері 14 серпня згорів їхній сарай із тридцятьма нутріями і трьома кролями, а також гараж та сінник, які були під одним дахом з ним. Експерти вста­новили, що спалахнуло через коротке замикання. «Перегризти проводку або ж пошкодити ії могли нутрії, припускають господарі. — Тим більше того дня дві прогризли клітку і бігали сараєм…»

Загоряння сталося близько 20.00. Ро­дина була вдома. Втім про пожежу дізна­лися, вже коли вогонь майже повністю охопив сарай (він був розміром 5 на 10 метрів, мав дерев’яні стіни, перегородки та перекриття, а дах – із шиферу).
— Увечері після роботи чоловік при­ліг відпочити й заснув. Син (йому 16) теж нічого не чув, — розказує 49-річна Раїса Герасимчук. — Я ж після того, як попора­лася, пішла в хату мити по­суд. На кухні добряче гула помпова станція для води, та ще й радіо грало. Лише коли вимила весь посуд, то почула, як щось тріщить. Немов феєрверки. Вийшла у двір – аж горить наш са­рай. І вогонь уже довер­ху, шифер «стріляє». У ме­не шок. Тиск, певно, під 200 підскочив. Що робити?
Спершу кинулася до чоло­віка. Збудила його: «Ми­коло, горимо! Вставай!»
Потім набрала пожежників.

Диспетчер відповіла, що за нашою адресою вже викли­кали рятувальників. Видно, це зробив хтось із прохо­жих, бо сусідів у цей час вдома не було.

— Щось із живності вдалося вряту­вати?

— Гусі й індики паслися у дворі, тож не постраждали. А кури вже були в сараї у за­городці, їх і вдалося спасти. Після дзвінка рятувальникам я накинула на себе кофту, схопила палицю – і бігом у сарай. Вигна­ла звідти курей, а слідом за ними й сама вискочила. Бо все вже було в диму і вогні. Нутрії і кролі залишились замкнутими в клітках з металевої сітки, тож згоріли живцем. Самі вони не вибралися б. Хоча інколи траплялося, що прогризали в сітці дірки.

Того вечора, якраз незадовго до пожежі, я впіймала в сараї двох нутрій, які втекли з клітки, і посадила їх в іншу. Може, то вони й пошкодили електропроводку. Коли на пожежу збіглися односельці, то кинулися витягати з палаючого гаража (його від сараю відділяла лише дерев’яна перегородка) газові балони — щоб не рвонули. На щастя вдалося. А ось вогонь до приїзду пожежників гасити не пробува­ли — не було чим. Справа в тім, що хтось зателефонував енергети­кам і ті знеструмили село.

Але ж без електрики насосні станції води не качають! У найближчих же колодязях було порожньо. Добре, що місцева пожежна команда приїхала досить оператив­но, а за нею і рятувальники з Носівки.

— Ми переживали, щоб вогонь не перекинувся на хату. Вона метрів за 6-7 від сараю, — продовжує Раїса Василівна. — Накинули на двері різне ганчір’я, бо жар і був страшенний. На дверях навіть пластик розплавився.

— Збитки підраховували?
— Ще ні, але й так зрозуміло, що чималі. Із гаража вдалося витягти лише велосипеди. Решта речей згоріла. А там були косарка, бензопила, корморізка і ще багато всього. Люди порадили написати заяву до Носівської міськради на отримання допомоги. У пожежній частині і в старостаті вже видали необхідні довідки, тож невдовзі повезу. Але заяву ще мають розглянути. Надіємось, що таки допо­можуть…

Джерело: газета “Гарт” від 24.08.2023, Олексій Прищепа, фото УДСНС в Чернігівській області

gorod.cn.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *