5 грудня відзначається Міжнародний день волонтерів. Сьогодні чимало людей займається волонтерством, роблячи це щиро, без очікування винагород, лише з однією великою метою – допомогти нашим захисникам на передовій наблизити ПЕРЕМОГУ.
Зазвичай це скромні люди, але нам вдалося поспілкуватися з деякими з них.
Діана Насібова, учениця 8 класу Ніжинської гімназії №3:
— У мене багато друзів, які підтримують мене у моїй справі. Відвідую музичну школу: займаюся вокалом та фортепіано.
У волонтерство прийшла ще з дитинства. У мами є фото, де вона роздає кошенят, а поруч – я, у візочку.
Сама почала допомагати військовим навесні, коли повернулася до Ніжина. Наша сім’я після повномасштабного вторгнення переїхала до друзів на Львівщину. Там ми з рідними та іншими людьми розвантажували гуманітарну допомогу. Тато тоді вивозив бажаючих виїхати з Чернігівщини на Західну Україну, а коли повертався до Ніжина, привозив гуманітарну допомогу.
Приїхавши додому, я почала волонтерити: біля ринку роздавала бездомних тварин, а пізніше збирати гроші для ЗСУ. Плету вироби з бісеру, співаю. Буває, люди кидають гроші в скриньку просто так, проходячи повз. За весь цей час ми зібрали близько 3 млн гривень. На ці кошти закупили тепловізори, генератори, EcoFlow, автівки.
Мій дядько також зараз у Збройних Силах. Раніше він працював будівельником в Ізраїлі, але як тільки почалася війна, усе покинув і «попутками» дістався до Києва, а звідти йшов до Ніжина пішки шість днів! Для мене він є прикладом справжнього патріотизму, бо міг спокійно залишитися за кордоном, але, як він каже, «не зміг лишатися осторонь, коли в рідній країні таке відбувається».
Проводимо збори разом із мамою не лише на обладнання чи техніку. Зараз збираємо гроші на хребетний імплант для нашого бійця.
Дуже багато людей донатить, і це надихає. Я познайомилася з багатьма під час волонтерства. З першого дня співпрацюємо з Надією Дрозд, ПП «Копиця». Серед таких знайомих – Олексій Приходько. Він – колишній військовий, який допомагає нам із початку війни й щотижня робить донати. Люди думають, що він – мій дідусь, і часом мені самій так здається. Рідний дідусь у мене теж є, він мені так само допомагає.
Олена Кондратьєва, мама у декреті, дружина військового:
— Я – дружина бійця 163 батальйону, мама двох дітей. Зараз у декретній відпустці, моєму молодшому малюку 2 роки й 6 місяців. У місті ми живемо самі – я та малюк, близьких родичів у місті немає. Старший син навчається у ВНЗ і живе окремо.
Як прийшла у волонтерство? Все просто – хлопцям потрібна допомога. Я вважаю, що всі, хто не на полі бою, винні військовим за навіть відносну тишу й спокійне життя. Тому намагаємося допомагати, чим можемо, щоб вони вистояли й вижили в тяжких умовах.
Чесно кажучи, я не вважаю себе волонтером. Мені здається, зараз кожен другий допомагає, як може. У певному сенсі кожна дружина, мати чи родич бійця – також волонтер. Просто хтось справляється власними силами, а хтось, як ми, організовує збори загалом.
Ми працюємо командою дружин і родичів хлопців із 163 батальйону. Також співпрацюємо з благодійним фондом «Благосвіт-Ніжин» під керівництвом подружжя Парминських.
Збір коштів ведемо у соцмережах, звертаємося до державних і приватних підприємств, до волонтерських організацій, проводимо ярмарки. Ми просимо, іноді буквально випрошуємо допомогу.
Перший наш збір провели Марина Баландіна й Оля Скрипець. Вони звернулися до телеграм-каналу «Тактична рукавичка», і за півтора дня закрили збір – зібрали 102 тисячі гривень. 90 тисяч витратили на автомобільний РЕБ, а за 12 500 придбали електропилку.
Пізніше до зборів підключилися всі ми. За нашими підрахунками, було зібрано 380 тисяч гривень, на які придбали два РЕБ-рюкзаки, колеса для авто, акумулятори, EcoFlow, лебідку, троси.
Останній збір я вела сама – збирала на прилад нічного бачення для чоловіка та його побратимів. Це тривало 20 днів, зібрали 117 тисяч гривень, придбали прилад і відправили. Зараз у мене відкритий збір на парафін для окопних свічок. Нещодавно зіблали гроші на електролебідку для наших захисників.
Хто донатить? Найчастіше ті, до кого звертаємося особисто. Нас підтримали дитячі садочки, школи, завод «Прогрес», Ніжинський театр, агрофірми, місцеві депутати й, звісно, звичайні люди – знайомі й незнайомі.
Щиро дякуємо всім нашим волонтерам за їхню активну життєву позицію! Завдяки вашим зусиллям світ стає добрішим, безпечнішим і щасливішим. З Днем волонтера!