Кожен четвертий учень Чернігівщини спілкується у соцмережах російською мовою, тим часом 46% дітей вважають, що їм ніщо не заважає послуговуватися українською в усіх сферах життя і вони це роблять. Водночас 75% – мають бажання вивчати державну мову досконаліше. Такі цифри показав моніторинг Державної служби якості освіти, який проводили шляхом онлайн-анкетування вчителів, батьків та учнів (старше 14 років) з 19 квітня по 4 травня 2023 року. У Чернігівській області в опитуванні взяли участь 130 вчителів, 320 батьків та 650 учнів з 14 громад. Для розрахунку репрезентативної вибірки був використаний імовірнісний метод формування вибірки, яка охопила 70% шкіл у сільській місцевості та 30% у містах.
Про це Суспільному розповіла начальниця управління Державної служби якості освіти в Чернігівській області Тетяна Маханькова.
Менше половини учнів вільно володіють українською
Опитування засвідчило, що освітній процес у школах області здійснюють українською мовою.
100% вчителів, 96% батьків та 95% дітей вважають українську – рідною. В тому, що вчителі вільно володіють державною мовою – впевнені 94% педагогів і стільки ж учнів. Натомість батьки вважають, що у сільській місцевості кожен п’ятий вчитель володіє українською на середньому рівні.
Щодо вільного володіння українською мовою учнями, то усі опитані (вчителі, батьки й самі діти) переконані: таких менше половини, решта або володіє на середньому рівні, або ж задовільно.
За спостереженнями респондентів, 75% вчителів та більшість учнів/учениць між собою на уроках спілкуються лише українською мовою, що свідчить про переважання україномовного середовища. Натомість педагоги зауважили, що на мовний розвиток дітей суттєво впливає те, як спілкуються у родині.
В опитуванні батьки вказали, що більшість із них розмовляють зі своїми дітьми та на роботі українською мовою. Однак 14% – як українською, так і російською однаковою мірою, а 7% – використовують переважно російську.
Діти ж вказали, що кожен четвертий з них (тобто 25%) вдома спілкується або виключно російською, або і російською, і українською. А з учителями та друзями поза межами школи у 81% випадків вони обирають для спілкування українську.
Дорослий і дитина спілкуються. ФОТО: Gettyimages (ілюстративне)
А що як до вас звертаються російською?
На таке запитання майже усі опитані вчителі відповіли, що підтримують діалог українською та переважно українською мовою.
А от кожен п’ятий батько/мати (20%) та кожен четвертий учень (25%) – відповідають на звернення як українською, так і російською мовою.
Спілкування в соцмережах
У соціальних мережах усі педагоги та майже 90% батьків комунікують українською та переважно українською мовою. При цьому кожен четвертий учень (тобто 25% від усієї кількості) спілкується у соцмережах російською. Всеукраїнські показники приблизно такі ж самі.
Але у порівнянні з попереднім роком, діти стали більше, а саме на 17%, використовувати україномовний контент і більше на 9% спілкуватися онлайн виключно українською. Та 62% (проти минулорічних 43%) школярів вважають мову контенту важливою. До речі, батьки також на 19%, порівняно з минулим роком, більше стали використовувати українську мову в Інтернеті.
Тим часом залишається більше третини опитаних серед дітей (37%), які мають думку, що мова медіапростору не має значення. Варто зазначити, що для учнівства міської місцевості цей показник становить 28%, а сільської – 42%.
Про бажання вивчати українську
75% учнів мають бажання додатково вивчати державну мову.
Дівчинка читає. ФОТО: Gettyimages (ілюстративне)
При чому учні міської місцевості активніше долучаються до підвищення рівня володіння українською, а майже кожен третій учень/учениця (33%) із сільської місцевості не мають бажання вдосконалювати мовну компетентність.
Функціонування мережі курсів/тренінгів з підвищення рівня володіння державною мовою підтримують 100% вчителі та 91% батьків міської місцевості.
Натомість кожен десятий вчитель (10%) та кожен п’ятий батько/мати (20%) сільської місцевості не вбачають у цьому потреби.
Що заважає?
За допомогою опитування також проаналізували чинники, які негативно впливають на використання учнями/ученицями державної мови в усіх сферах життя.
Вчителі вважають, що це:
- мова контенту в соцмережах (60%);
- мова у сім’ї (40%);
- звичка спілкуватися російською (29%);
- недостатній рівень володіння українською (25%).
Натомість 65% батьків вважають: дітям ніщо не заважає спілкуватися українською.
Щоправда, 15% батьків вказують, що на заваді – звичка спілкуватися російською, а 18% — звичка споживати російськомовний контент. Самі ж учні такої думки:
- майже половина учнів вважають, що їм ніщо не заважає спілкуватися державною мовою і вони це роблять (46%);
- третина (33%) вважає причиною звичку спілкуватися не державною мовою;
- майже кожен п’ятий учень (17%) визнає, що рівень володіння українською мовою потребує покращення, і саме це їм заважає;
- 15% вказують, що відсутнє середовище, де можна вдосконалювати рівень володіння українською мовою.
Серед відкритих відповідей діти зазначали, що в повсякденному житті вони звикли розмовляти суржиком, та розповіли: в їхньому середовищі, а також у родині, є ті, хто розмовляють російською мовою та/або суржиком, що негативно впливає на їхнє володіння українською мовою в усіх сферах життя.
Щоб підвищити рівень володіння українською мовою, треба…
На думку учнів/учениць:
- перебувати в україномовному середовищі;
- соціальні мережі мають бути україномовні;
- застосунки та налаштування на гаджетах мають бути україномовні;
- літературне читання має відбуватися українською мовою.
На думку вчителів і батьків:
- збільшити кількість годин для вивчення української мови та літератури;
- запровадити факультативні заняття та гуртки з української мови;
- удосконалити підручники з української мови та літератури;
- запровадити факультативи для батьків, щоби вони більше спілкувалися в повсякденному житті з дітьми українською мовою;
- підвищити рівень володіння українською мовою педагогічних працівників.