Лариса НАГОРНА, ніжинка, за чотири години назбирала пів пакета грибів. Білих і польських. 8 листопада опівдні виходить з лісу. Іде на зупинку.

— Не знаю, скільки тут, дивіться, — розкриває пакет, там білі гриби. — О восьмій ранку приїхала. Ходила вглиб лісу, далеко. В одній частині ні польських, ні чорнушок, ні зеленушок. Зате білі знайшла. Сьогодні на вечерю будуть смажені. З картопелькою. Сковорідка точно вийде.

У ліс часто ходжу. Виїжджаю за Ніжин маршруткою. «Дев’яткою» їду до зупинки «Хвилівка». Далі — пішки. Додому повертатимуся попутним автобусом.

— Тільки зайшов у ліс, — заглядає під кожне дерево РОМАН ХОНДОГИЙ в лісосмузі над дорогою за Ніжином. — Уперше вийшов за місяць. Під дорогою, на одній галявинці он скільки назбирав, — відкриває кришку білого пластикового відра літрів на п’ять. — Штук 30 точно є. Польські, білі. Якщо мухомори є, то і їстівні теж ростуть, — підмічає, побачивши червоного мухомора під сосною. — Ніжки мухоморів  їдять. Шапки сушать. Додають у настоянки. Я не куштував, тільки збирав для знайомого.

— Кажуть, цього року грибів мало.

— Це зараз таке кажуть? — дивується. — А гриби є. Ось, дивіться, — розгрібає листя, під яким сидить маленький польський. — Я з Володькової Дівиці на Носівщині. Бабуся їздила в ліс днів п’ять тому. Два відра всяких привезла.

Живу і працюю в Ніжині. Доки не на роботі, вирішив погуляти. Як білі є, тоді є сенс іти далі. Треба добре вдивлятися. Бо ще маленькі. Можна ходити навколо і не бачити. А коли з лісу виходиш — на тій же галявині їх повно.

— Маслюки є?

— Я взагалі-то вешанок хотів назбирати. За маслюками треба йти в сосновий, — показує вглиб лісу. — Піду на своє місце. Тут суха місцевість, не буде, — переходить на іншу ділянку. — Якщо багато назбираю, то продати можна. Не на базарі, знайомий бере.

Джерело: “Вісник Ч”, авторка Юлія СЕМЕНЕЦЬ

На фото: Лариса Нагорна з Ніжина з білими грибочками

Фото авторки

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *