“Рубрика” дізнавалася про те, як у громаді на Чернігівщині вже готуються до зими. Тут вирішили, що головне зараз — зробити громаду більш енергонезалежною. Розповідаємо, яке знайшли рішення та як його втілюють.
У чому проблема?
Майбутній осінньо-зимовий період обіцяє бути складним. Нещодавно про це попередив президент Володимир Зеленський: “Маємо бути свідомі того, що російські терористи спробують продовжити атаки проти української енергетики, проти нормального життя людей… Маємо в будь-якому разі бути готові до цього на державному, найвищому рівні, на рівні кожної громади, кожного міста, кожного нашого села, містечка”.
Українці вже мають такий досвід: через масовані ракетні атаки ворога з жовтня 2022 року по квітень 2023 року було пошкоджено 50% української енергосистеми, зокрема 24 об’єкти генерації. Через це у всіх містах України запроваджували графіки відключень електрики. Щоденні відключення тривали по чотири години і більше в разі аварійних ситуацій.
Яке рішення?
Державна влада закликала українські міста до децентралізації енергетики. “Лише зелена енергетика може це забезпечити”, — заявляв глава держави.
У Ніжині на Чернігівщині ще з 2017 року ведуть щоденний моніторинг споживання енергоресурсів і вживають заходів, щоб це споживання зменшити. А нині завдяки участі в проєкті німецького фонду міжнародного співробітництва GIZ на водозаборі місцевого водоканалу встановлять сонячну електростанцію потужністю 130 кВт. До слова, GIZ сприяє установці сонячних електростанцій і в інших громадах по Україні.
Приклад сонячної електростанції. Ілюстративне зображення. Джерело: pixabay.com
“Рубрика” дізнавалася, як виникло це рішення та як воно втілюється.
Як це працює?
Енергоменеджмент як стале рішення громади
“Це буде перший водоканал Чернігівської області, який матиме систему сонячної електростанції, яка працюватиме на благо міста”, — розповідає начальник енергоменеджменту та енергоефективності відділу економіки виконавчого комітету Ніжинської міської ради Денис Ворона.
Енергоменеджер Ніжинської громади Денис Ворона/ Фото з архіву Дениса Ворони
Рух до цього рішення почався два роки тому, коли ніжинці подали заявку на участь у проєкті GIZ для енергоменеджерів.
Хоча заходів щодо зменшення енергоспоживання тут вживали й раніше. Наприклад, 2017 року міський голова видав розпорядження про заборону купівлі ламп розжарювання. Тоді ж було виділено близько 300 тисяч бюджетних коштів на закупівлю LED-ламп, і вони довели свою окупність за кілька місяців.
На проєкті від GIZ важливо було саме опанувати всі аспекти роботи системи енергоменеджменту: як її будувати, які основні етапи цього процесу, як і кому про це звітувати тощо, пригадує Денис Ворона. Це було тривале навчання, під час якого відбувалося активне спілкування, опрацювання заходів, які треба втілювати в життя.
Система енергоменеджменту передбачає моніторинг споживання енергоносіїв. Ілюстративне зображення. Джерело: emanagement24.com
Система енергоменеджменту в Ніжині вже оформлена юридично — через відповідні рішення міської ради. “Ми зробили все необхідне, щоб енергоменеджмент у нашій громаді був не ситуативним, а сталим рішенням, — розповідає енергоменеджер громади. — Уже шостий рік ми ведемо щоденний моніторинг споживання енергоресурсів. Ми вже знаємо, яке споживання кожної будівлі бюджетної сфери. У наших глобальних планах — зробити автоматизований облік споживання енергоресурсів і охопити енергоменеджментом усі комунальні підприємства міста. А також, можливо, за бажання — житловий сектор, наприклад, там, де є ОСББ”.
Як виникла ідея саме сонячної електростанції?
Можливість розробити й реалізувати пілотний проєкт у громаді виникла на завершенні навчального проєкту GIZ для енергоменеджерів.
“Уже до цього моменту нас дуже цікавила генерація енергоресурсів, Ми розуміємо, що їх використання постійно збільшується, адже збільшується кількість техніки, наприклад, медичної, нарощується кількість комп’ютерного обладнання в школах, системи вентиляції і кондиціювання тощо. У нас уже є правило використовувати тільки енергоощадне обладнання, але треба дивитися далі. Громада має намагатися забезпечити себе сама й використовувати для цього саме місцеві ресурси“, — упевнений Денис Ворона.
Насамперед це стосується систем опалення та споживання електроенергії.
Фрагмент таблиці з даними щодо енергоспоживання в Ніжинській громаді за 2020 рік. Скриншот з офіційного сайту Ніжинської міської ради nizhynrada.gov.ua
Ніжинці почали розглядати альтернативні види енергопостачання, враховуючи те, що Чернігівщина — найпівнічніша область України. Проаналізувавши ситуацію, зрозуміли, що найтехнологічнішим і водночас найпростішим у реалізації — буде створення сонячної станції.
Як на задум вплинула повномасштабна війна?
“У наше розуміння вклинилося 24 лютого 2022 року. Тоді ми зрозуміли, що є певні речі, які громада повинна мати. Це запаси харчування, бо наша громада була в оточенні ворога, запаси енергоресурсів, бо генераторів тоді ще не було, а бензин хоч і був, але дуже швидко закінчився. Тоді ми звернули увагу на питання: а як би ми доставляли тверде паливо, якщо воно виробляється не в Ніжині, а ми в оточенні?” — розповідає Денис Ворона.
Складний період лютого-весни 2022 року упевнив місцеву владу в тому, що вибір проєкту, спрямованого на використання сонячної енергії, слушний.
Чому саме водоканал: три аргументи
Проєкт, який нині реалізується, називається “Будівництво мережевої сонячної електростанції для власного споживання електричної енергії КП «Ніжинське управління водопровідно-каналізаційного господарства»”.
“Ми зупинились на водоканалі, а саме тому місці, де вода добувається. Тому що у нас вся вода надходить з глибоких свердловин, близько 700 метрів. Зрозуміло, що це відбувається завдяки електричним моторам. А якщо не буде світла, що робити? Генератори можуть бути, а якщо не буде для них палива? — розповідає Денис Ворона. — Одночасно ми ж не забуваємо про європейську тенденцію захисту довкілля. Бензин — це теж викопне паливо”.
Тому для вибору саме водоканалу як фокусу втілення проєкту було три аргументи:
- економія традиційних джерел енергії;
- дієва альтернатива в разі надзвичайної події;
- економічний ефект.
“Я наразі очікую економічний ефект від реалізації проєкту на рівні мільйона гривень за рахунок економії використання електроенергії з традиційних джерел”, — каже енергоменеджер громади.
Проєкт сонячної електростанції для Ніжинського водоканалу/ Схема надана Денисом Вороною
До слова, через залягання на дуже великій глибині вода в Ніжині дуже чиста. Псують її лише старі труби, говорить Денис Ворона. У місті навіть є ідея виробляти власну питну воду.
На якому етапі рішення?
Грантову угоду із GIZ уклали наприкінці травня 2023 року. Певний час забрали бюрократичні моменти бюджетного процесу, але нині місто вже отримало 90% коштів від вартості проєкту. Також уже вибрали підрядника, який готує проєктно-кошторисну документацію (ПКД). Наразі триває саме остання.
Денис Ворона деталізує: “Ми зв’язалися з найбільшими представниками сектору, які займаються сонячною енергією в Україні, з усіма поспілкувалися, адже в нас є бачення, але ми не спеціалісти саме в цій сфері. Також домовилися з представником американської компанії, що він допомагатиме нам як консультант у цьому напрямку. Він до нас приїжджав, почув наші побажання, скоригував їх, спільно ми підготували технічне завдання на проєктування. І наразі перебуваємо в процесі виготовлення ПКД”.
Як далі втілюватимуть рішення?
“Це має бути демонстраційний проєкт”
Майбутня станція, за задумом енергоменеджера, має стати лише першою чергою. Майданчик, який обрали для її побудови, дозволяє нарощувати генерацію.
Водоканал перегляне свою технічну карту використання обладнання, можливо, змінить графіки, щоб використовувати сонячну енергію максимально.
“Тоді ми прорахуємо, скільки нам не вистачає енергії і будемо намагатися додати генерацію, щоб максимально закрити потреби водоканалу з використання електроенергії в денний час”, — планує енергоменеджер громади.
Самі панелі купуватимуть після узгодження проєкту на відкритому тендері. Це мають бути якісні панелі, з терміном експлуатації не менше 25 років.
“Я всіх орієнтую, щоб ми на кінець серпня вийшли з пропозицією на торги. А орієнтовно запуститися плануємо наприкінці жовтня”, — сподівається Денис Ворона.
За його словами, це має бути демонстраційний проєкт, який доведе всім, що використання альтернативних джерел енергії на благо громади можливе. Адже, як розповідає Денис Ворона, у цього проєкту було й чимало скептиків: мовляв, сонячна станція буде як пам’ятник — як поставлять, так і стоятиме собі. Зрештою інші міста вже мають такий досвід, коли схожі проєкти не спрацьовували. Втім уже зараз інші керівники у громаді цікавляться, чи не можна доєднатися до проєкту.
“Завдяки реалізації цього проєкту за рік станція може згенерувати 152 000 кВт електроенергії, що дозволить суттєво зменшити витрати комунального підприємства на оплату енергоносіїв”, — зазначив Ніжинський міський голова Олександр Кодола.
Нині у Ніжині немає жодної сонячної електростанції, навіть мінімального масштабу. Стратегією розвитку енергосистеми міста передбачено, щоб до 2027 року на підприємствах критичної інфраструктури працювали хоча б три промислові станції, які будуть генерувати енергію від Сонця.
Інше рішення
Сонячна станція на даху пологового будинку
Цього року в Ніжині планують втілити ще один проєкт — встановити сонячну електростанцію приблизно такої ж потужності на місцевому пологовому будинку.
“Ми шукаємо споживача, який споживає енергію цілодобово, без вихідних. Не хочемо, щоб електростанція виробляла енергію вхолосту. Тому відмовилися від шкіл і садочків, а вибираємо такі об’єкти, які 100% заберуть цю енергію собі. Крім пологового будинку, у нас такі об’єкти — це ще один водозабір, очисні споруди, які теж потребують такої станції, дві лікарні тощо”, — перераховує енергоменеджер громади.
Цю сонячну станцію встановлять на даху КНП “Ніжинський пологовий будинок” у межах проєкту Фонду “Жовто-блакитна сила” з підвищення енергобезпеки соціальної інфраструктури.
“Попередній бюджет реалізації даного проєкту складає 100 тисяч євро, з яких 10 — субвенція з міського бюджету, решта — коштом фонду. Наразі ми на шляху підписання договорів. Оснащення лікарні сонячними панелями дозволить покрити 40% потреб в енергоспоживанні”, — повідомив у липні міський голова Ніжина Олександр Кодола.
Денис Ворона підсумовує: “Ми доносимо і до всіх наших депутатів, і до інших енергоменеджерів ідею, що ми повинні мінятися разом зі світом: переходити від економного споживання ще й до генерації енергії. Це може бути сонячна станція на критичній інфраструктурі, сонячні кооперативи на дахах приватних будинків, використання теплових насосів, які будуть працювати від сонячної енергії тощо“.
Тож на цьому ніжинці не зупиняються і зараз подають інші грантові заявки на реалізацію проєктів, пов’язаних саме з відновлюваними джерелами енергії.
Ще більше корисних рішень!
Шукати можливості для розвитку громад
У Ніжинській міськраді докладають й інших зусиль, щоб залучити якомога більше міжнародних партнерів для відновлення та розвитку громади. Фахівці відділу економіки й відділу міжнародних зв’язків та інвестиційної діяльності подають заявки на участь у різних грантових конкурсах, і чимало з них мають успіх.
Скриншот із напрямками діяльності громади з сайту Ніжинської міської ради nizhynrada.gov.ua
Безумовно, якщо донорська організація вже знайома з громадою, є позитивний досвід співпраці, це спрощує подання заявки, каже очільниця відділу міжнародних зв’язків та інвестиційної діяльності виконкому Ніжинської міськради Юлія Кузьменко:
“А от якщо донорські або міжнародні організації ще нічого не знають про нашу громаду, то нам складніше, тому що ми повинні їх зацікавити. Тут важливо написати якісну грантову заявку, зацікавити своєю ідеєю. Треба розуміти тенденції сьогодення, які проблеми в громадах по всій Україні, і зробити акцент на болючих точках в нашій громаді, щоб залучити донорські кошти для саме вирішення цієї проблеми”.
Так, наприклад, у громаді також подали грантову заявку до Програми розвитку ООН (ПРООН) на створення умов для того, щоб внутрішньо переміщені особи змогли працевлаштуватися та отримати соціально-психологічну адаптацію.
Фрагмент презентації Ніжинської громади для міжнародної аудиторії. Скриншот з сайту Ніжинської міської ради nizhynrada.gov.ua
“Ідея полягала в тому, щоб створити виробництво з пошиття одягу на базі комунального підприємства в нашій громаді”, — пояснює Юлія Кузьменко. Грантодавці її підтримали — і тепер у громаді не лише шитимуть одяг, але й створять простір, де ВПО отримуватимуть за потреби соціальну і психологічну підтримку фахівців.
Очільниця відділу міжнародних зв’язків та інвестиційної діяльності виконкому Ніжинської міськради Юлія Кузьменко. Фото з архіву Юлії Кузьменко
Крім того, Ніжинська міська рада активно співпрацює з програмою USAID USAID “Децентралізація приносить кращі результати та ефективність” (DOBRE). Юлія Кузьменко тішиться, що чимало з проєктів мають потужний освітній компонент.
А ще нещодавно у громаді реалізували проєкт за підтримки UNFPA, Фонду народонаселення ООН. Ідеться про створення Денного центру з кризовою кімнатою при Спецслужбі первинного соціально-психологічного консультування осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі.
“Тепер разом з ними також будемо створювати центр життєстійкості в нашій громаді, який буде сприяти згуртуванню спільноти, посиленню стійкості громади”, — говорить Юлія Кузьменко.
Крім того, Ніжин активно працює з містами-побратимами, яких має вісім у різних куточках світу. Це міста Олькуш, Дембиця, Свідниця в Республіці Польща, містечко Вахтебеке в Бельгії, Прейлі у Латвії та Іматра у Фінляндії. Уже цього року побратимом Ніжина стало американське місто Стейт-Колледж та грецьке місто Яніна.
Інформація про Яніну, нове місто-побратим Ніжина, на сайті міської ради/ Скриншот з сайту Ніжинської міської ради nizhynrada.gov.ua
Юлія Кузьменко додає: “Побратими доволі активні, постійно намагаються сприяти в різних напрямках. Наприклад, приймають дітей на відпочинок, щоб вони отримали такі собі канікули від війни. Допомагають гуманітарною допомогою для вразливих категорій населення тощо”.
Цю статтю опубліковано в рамках кампанії «Голос громад», яка є частиною Програми для України з розширення прав і можливостей на місцевому рівні, підзвітності та розвитку «U-LEAD з Європою», що спільно фінансується ЄС та його державами-членами Німеччиною, Польщею, Швецією, Данією, Естонією та Словенією для підтримки України на її шляху до зміцнення місцевого самоврядування. U-LEAD сприяє прозорому, підзвітному та багаторівневому управлінню в Україні, яке відповідає на потреби громадян, та розширює можливості громад.
Автор: Ольга Стукало