«Від домашнього насильства в Україні страждає близько 2 мільйонів людей. У понад 80% випадків – це знущання чоловіків із жінок. Загалом від рук домашніх тиранів щороку гине близько 600 українських жінок», — ці дані минулої осені оприлюднив Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець. Всерйоз боротися із цією проблемою в Україні почали ще в 2017-му, коли до Кримінального кодексу додали статтю 126-1 (домашнє насильство), яка передбачає до двох років ув’язнення. Та на практиці суди часто ставляться до сімейних мучителів поблажливо і присуджують їм іспитові строки. Як-от 36-річному Василеві з Ніжина, котрий уже не один рік не дає спокою своїй матері-інваліду — 75-річній Людмилі. Днями Василь вдруге постав перед судом за знущання з неї, але йому дали всього рік обмеження волі. І то умовно!
Людмила Василівна з Василем мешкають у двокімнатній квартирі. Кожен має свою кімнату. Зайвий раз пенсіонерка намагається не пересікатися з Василем, щоб не спровокувати його на агресію. Сам він ніде не працює, розлучений. Має 12-річиу дочку, однак ще у 2018-му її забрали із сім’ї соцслужби, бо Василь із дружиною Оленою (тепер уже колишньою) майже не займалися вихованням дитини. Їх більше цікавила випивка. Працівники соцлужби побачили в домі подружжя суцільну антисанітарію, у холодильнику було майже порожньо. Сусіди розказали, що батька дівчинки часто немає вдома, а в матері проблеми із психікою (вона не раз погрожувала звести рахунки із життям). Зрештою дитину через суд вилучили, однак позбавляти Василя та Олену батьківських прав не стали. А в 2019-му вони розлучилися. Невдовзі після цього Авдацький став жити з матір’ю-інвалідом. За документами їхня квартира належить її старшому синові, однак він там не проживає.
А жити з Василем матері було ой як не солодко. Тільки-но десь вип’є (а він це діло полюбляє), то зразу ж чіпляється до неньки, всіляко обзиває її і сипле на її адресу погрози. Бідолашна спершу терпіла, а потім якось не витримала і подзвонила в поліцію.
У червні 2021-го патрульні виписали на Авдацького адмінпротокол за домашнє насильство (він передбачає від 170 до 340 гривень штрафу). Наступного місяця — іще один. До кінця 2021-го їх назбиралося аж п’ять штук. Суд навіть виносив мучителю приписи про заборону спільного проживання з матір’ю, а також про заборону наближатися до неї ближче ніж на 300 метрів. Утім Василь їх порушив.
Тож за систематичне знущання правоохоронці відкрили проти нього кримінальне провадження за ст. 126-1 ККУ (домашнє насильство). До двох років тюрми це максимальна санкція статті. А мінімальна передбачає до 240 годин громадських робіт, арешт строком до пів року або ж до 5 років обмеження волі.
Поки тривала судова тяганина, Авдацький і далі знущався з матері. Упродовж травня-липня 2022-го на нього виписали ще три адмінпротоколи. На засіданнях суду Людмила Василівна розказала: «Проживаючи із сином я розуміла, що мій вік і проблеми зі здоров’ям можуть дратувати його. Тому запропонувала Васі з’їхати з квартири винайняти собі житло і мешкати окремо. Адже він дорослий, працездатний чоловік. Проте він сказав, щоб я сама забиралася з квартири і що він мене виживе. До побиття не доходило. Тільки з тієї причини, що, коли починалися сварки, я, не чекаючи, поки він накинеться, просто йшла з дому на вулицю або на вокзал. Мій страх за життя небезпідставний, бо колись Василь напідпитку підрізав знайомого. Та й від постійних образ, принижень і погроз у мене погіршилось, без того слабке здоров ’я. Я навіть втратила нормальний сон».
Василь не заперечував що в них із матір’ю постійні конфлікти. Але запевнив, що «все через неї», бо мати неохайна, не прибирає в домі, чіпає його речі і смітить де заманеться. А він, коли вип’є, починає «робити їй зауваження.
Ніжинський міськрайонний суд завершив розгляд справи в липні 2022-го. Авдацькому присудили 2 місяці арешту. Та наукою це для нього не стало — тероризувати матір він не припинив. У березні цього року жінці довелося знову викликати поліцейських, щоб вони вплинули на Василя. На нього вкотре склали адмінпротокол, а заодно відкрили ще одне кримінальне провадження за домашнє насильство. Долучили не лише новин епізод, а й ті три випадки знущань, що мали
місце минулого року.
Справу знову слухали в Ніжині. На суді Авдацький визнав себе винним і запевняв, що коли тверезий, то живе з матір’ю мирно. Але ж він… страждає на алкоголізм, і тому, заливши очі, не може витримати «неправильної поведінки матері». Як приклад навів випадок, коли вона після дзвінка у двері нібито пішла відмикати їх напівголою (нижче від пояса). У своїй доповіді представники ніжинської філії «Центру пробації» вказали, що виправлення обвинуваченого без позбавлення або обмеження волі може становити високу небезпеку для суспільства.
Втім судця мала інакшу думку: «Суд вбачає підстави для звільнення Василя Авдацького від відбування покарання з випробуванням. Зокрема враховує його щире каяття, а також те, що три з чотирьох діянь, у яких він обвинувачується, вчинені в травні-липні 2022 року ще до відбуття покарання за попереднім вироком.
3 обсягу пред’явленого обвинувачення лише одне діяння психологічного насильства щодо матері вчинене після відбуття покарання, що не є достатнім свідченням неспроможності Авдацького до виправлення.
У результаті йому призначили рік обмеження воді, замінивши його на один рік іспитового строку. Вирок є. Законний. Проте в пам’яті чомусь зринає трагедія, що сталася у липні цього року в Шаболтасівці Новгород-Сіверського району, де 43-річний Денис Відєнін заколов вилами свою співмешканку — 39-річну Антоніну Ірху. Там потерпіла теж не раз зверталася в поліцію, повідомляла про знущання, і суд навіть виносив Відєніну заборонний припис, який він порушував. А потім Антоніну знайшли вбитою… Невже й тепер має статися непоправне, щоб мучитель отримав реальне покарання?
Джерело: газета “Гарт”, Юрій Нікітін
Фото з мережі