Різдво – це не дата, а особливий стан душі, коли щиро чекаєш дива. Це одне з найважливіших свят вірян, і символізує воно світло й родинне тепло, а ще – зміцнює нашу віру в перемогу добра над злом. Ця його суть залишається незмінною через віки.
Очевидно, що з часом одні традиції зникають, інші – доповнюються, але є такі, яких свято дотримуються, з покоління в покоління, передаючи дітям, онукам.
Ми поцікавилися у ніжинців, як вони зустрічають Різдво, чи будуть святкувати цьогоріч, чи варитимуть кутю та чи передають нащадкам сімейні традиції.
Лариса Ткаченко, практичний психолог гімназії №10:
“Різдво – це неповторна атмосфера, пам’ятаю її з дитинства. У моїй родині завжди бабуся варила кутю з крупи, яку ми називаємо “Дроб 16”, додавала в неї воду і цукор – все. Але було смачно! Ще обов’язково готувала узвар. Витоплювала піч, а там – картопелька в чугунці, борщ червоний, деруни або налисники. Ну а мама вже додавала традиційну “Шубу”, нарізку, запікала рибу, пекла “Пражський” тортик. Просто, по-домашньому, а що ще треба? А в моїй нинішній родині ми з сином на такі сімейні свята завжди готуємо вже вдосконалену кутю: з родзинками, горіхами, чорносливом, маком, сушеною вишнею, курагою, а ще салатик, крученики, або биточки. Обов’язково запікаємо гуску, і картопельку”.
Наталія Литвинова, членкиня ГО “Ветеранський простір “Незламні”, вихователька дитячої кімнати простору:
“Багато років тому ми встановили традицію в нашій родині святкувати Різдво в сімейному колі. І так продовжувалося багато років. Спочатку, коли ми були молоді, то їздили до моєї бабусі, потім це було в нашому будинку, коли старша донька вийшла заміж, то вони завжди приїздили до нас. І жодного року ми не змінили цієї традиції. Але останнє сімейне Різдво було в січні 2022 року. Зараз, чим ближче це свято, тим важче на душі, бо вже третє Різдво буде не в сімейному колі, донька з онуком за кордоном, ми з чоловіком тут. Єдине, від чого я не відмовилася за всі ці роки, це завжди на Різдво у мене є холодець, і зараз, коли Різдво святкуємо тільки вдвох з чоловіком, то страв готую небагато, але, який би не був настрій, холодець завжди на столі”.
Олександр Турчинов, фахівець 1 категорії НДУ імені Миколи Гоголя:
“Щороку самостійно готую 12 став, це приносить мені велику естетичну і моральну насолоду. Цього року також, із шкіри буду лізти, але всі 12 страв зроблю! А ще – обов’язково знаходжу час, щоб відвідати нічну службу в храмі Всіх Святих. Вперше побував на повноцінному святкуванні Різдва у Льовові у 1990 році. З того часу вивчав всі традиції самостійно. Батьки і бабусі мене цьому не вчили, це все, так би мовити, самоосвіта”.
Ксенія Юдка, головний спеціаліст-юрисконсульт:
“Із часів бабусь-дідусів моя родина старалася притримуватися традицій щодо 12 пісних страв на столі, узвару. Пам’ятаю, як дітьми залишали ложки на ніч, а на ранок бігли дивитися, чи перевернуті вони. Якщо перевернуті – значить, вночі до нашої оселі приходили померлі рідні, щоб поласувати кутею, залишеною для них на столі. Однак, поки я була дитиною, на жодне Різдво ложки не переверталися. Я виросла, створила свою родину, і останні роки ця сімейна традиція якось віджила себе, бо вдома стіл ми не накривали. У мене і батьки, й чоловік були в роз’їздах, працювали в Києві, тому рідко були всі вдома. А після появи діток, Єви та Єгора, ми вже ходимо на гостину до кумів, зі своєю кутею, й несемо гостинці їхнім дітям. Обов’язково збираємося у кумів за столом, де також є 12 пісних страв, і першою, звісно, куштуємо кутю».
Анатолій Пахомов, лікар-хірург Ніжинської стоматполіклініки:
“Різдво в нашій родині завжди було сімейним святом, це був той час, коли вся родина збиралась в дідусевому домі і декілька днів проводила в теплій святковій амосфері. Саме дідусь познайомив мене з традиціями святкування Різдва, він і привив любов до цього свята, з ним я вивчив свої перші колядки і робив ляльковий вертеп, який і дотепер доповнює святковий інтер‘єр вдома. Радує те, що з плином часу, коли діти стали дорослими, а батьки з бабусями і дідусями – старшими, традиція збиратися усією родиною за різдвяним столом все ж збереглася”.
Світлого, Різдва, Україно! І нехай здійсняться наші спільні мрії!