17 травня 2022 року російські війська ракетами обстріляли селище Десна, де розташований навчальний центр Збройних Сил. Обстріл стався близько 5-ї ранку, коли з авіації випустили чотири ракети, дві з них влучили в будівлі. Начальник Чернігівської ОВА В’ячеслав Чаус, 25 травня 2022 року повідомив про 30 поранених та 87 загиблих по селищу Десна вранці 17 травня.
Згідно з розслідуванням “Української правди”, військових, яких тоді назвали “зниклими”, було щонайменше сім десятків. Дехто залишається в цьому статусі й досі. Тим часом у діях командування військової частини службова перевірка побачила порушення, які замовчали і від рідних, і від суспільства.
Серед таких “зниклих” і 31-річний Андрій Лук’янчук з Житомирщини. Його відправили у навчальний центр “Десна”, де колись він проходив строкову службу.
Далі читайте про судові позови родичів військових, видачу рідним залишків тіл та чи встановило слідство будь-які порушення зі сторони військового керівництва.
Розповідь родичів загиблих
Сестра Лук’янчука, Вікторія Поліщук шукала брата в госпіталях. Її туди не пускали. Казали, що всіх, кого привезли, вже впізнали.
“Я подзвонила до заступника командира “Десни”. Він мені сказав: “А що ти хочеш від мене почути? Він випарився”. Я йому кажу: “Вам дозволяє совість таке говорити?”.
Тиждень жінка дзвонила до рятувальників, які розбирали завали. Відповідь була така:
“Його немає ані серед 200-х, ані серед 300-х, він вважається безвісти зниклим”.
Такі самі слова казали й іншій жінці, яка шукала свого чоловіка. Вона захотіла бути анонімною.
Андрій Лук’янчук. ФОТО: зі сторінки його сестри Вікторії (УП)
Військова частина запропонувала родинам здати ДНК і чекати, коли слідчі знайдуть останки тіл.
“Там прилетіло в скупчення людей. В епіцентрі прильоту людей розірвало на атоми”, – пояснив співрозмовник УП у правоохоронних органах.
Саме відсутність тіл і стало причиною, чому чимало військових отримали статус “зниклих безвісти”.
Зруйновані казарми в “Десні”. ФОТО: зі сторінки Вікторії Поліщук, сестри загиблого під час обстрілу (УП)
Без тіла встановити загибель важче, але можливо, пояснили юристи. Для цього можна використовувати свідчення про перебування загиблого на певних бойових позиціях: рапорти побратимів, результати службового розслідування, накази командирів, журнали ведення бойових дій тощо.
Такі питання, зі слів адвоката PwC Legal Україна Андрія Панчишина, повинна розбирати держава, але родичі та близькі можуть самостійно ініціювати цей процес.
За тих, хто вважається зниклими безвісти, родичі мають отримувати їхню зарплату.
Зі слів родичів, гроші їм надходили, але іноді із затримкою. Через декілька місяців після трагедії, родичі загиблих у “Десні” об’єдналися і створили чат, де спілкуються і зараз.
За даними УП, внаслідок обстрілу “Десни” офіційно 63 людини було визнано загиблими, 39 – пораненими і 68 – зникло безвісти.
У серпні 2022 року родина Лук’янчука отримала звістку про збіг їхнього ДНК з фрагментами тіла. Щоб підтвердити чи спростувати дані, родичі чекали до березня 2023 року.
“Нам подзвонили і сказали: “Їдьте забирати, там дві ноги від коліна до п’ятки”.
У моргу їм винесли закритий ящик 10 на 15 сантиметрів, що всередині – не показали.
Зі слів Вікторії, вони й досі не знають кого поховали, адже результати збігу ДНК навіть не вказані у відсотках. Та тепер Андрій Лук’янчук вважається загиблим, тому що родина підписала офіційні документи.
Ракетний удар по “Десні” на Чернігівщині. ФОТО: очевидців
Таких випадків, коли родини почали самостійно отримувати статус загиблих, за підрахунками УП, уже близько 20.
Суд, ніяк не змінює право родичів померлих захисників на виплати і пільги, уточнив юрист. Тобто, родини загиблих у “Десні” мають право отримати законну компенсацію. Оскільки вони полягли не безпосередньо в боях, то ці виплати для них мають становити приблизно 1,3 мільйона гривень.
Більшість суддів йдуть на зустріч родичам, та є випадки, коли відмовляють. Наприклад, суддя Тетяна Дубас на Київщині відмовила дружині полеглого через малу кількість доказів смерті.
Ті, хто розповідав свою історію УП, скаржаться, що з ними не говорить командування частини, правоохоронні органи, які розслідують трагедію та ніхто не знайомив їх із матеріалами службового розслідування.
Чи є порушення з боку українського командування?
Головне питання, яке ставлять родичі “зниклих” – чи не було порушень з боку українського командування, через які трагедія отримала настільки масштабні наслідки.
Офіційно родичам кажуть, що в казармах “Десни” було 250 осіб. Родинам же кажуть, що за словами від вцілілих побратимів, в казармах було дві тисячі військових, які були заселені там на момент трагедії.
Селище Десна на Чернігівщині. ФОТО: Вікіпедія
З власних джерел у правоохоронних органах УП дізналася, що розслідування у “Десні” справді встановило порушення. Йдеться про недотримання вимог розосередження особового складу для його збереження, а також порушення порядку організації бойового чергування.
Службове розслідування покладає відповідальність на трьох людей: очільника “Десни”, його заступника – начальника штабу та оперативного чергового. Ці результати військова частина мала надіслати в правоохоронні органи, а ті – розпочати офіційне слідство.
Служба безпеки теж веде справу за подіями 17 травня 2022 року. Але це розслідування стосується самого факту російської атаки на “Десну”. Справа відкрита за статтями про “умисні дії з метою зміни меж України” і “вбивство”.