Пауерліфтинг – спорт сильних, завзятих, витривалих, вольових, рішучих, успішних… А ще – красивих як зовні, так і в душі. Саме такою є зовсім юна ніжинка, яка одного разу прийшла до спортивної зали просто позайматися, а зараз не уявляє своє життя без гирі, штанги, силових вправ, переможних сходинок і нових емоцій.
Пише Nizhyn Post.
Пауерліфтинг – це вид спорту, споріднений з важкою атлетикою. Включає присід, жим лежачи від грудей і станова – вправи з штангою на підняття максимальної ваги.
Одарці Селюніній – 15 років. Народилася в Ніжині, навчалася в школі №16. Нині дівчина здобуває освіту в Київському національному економічному коледжі В. Гетьмана (спеціальність фінанси).
“Все своє життя я займаюся спортом, – розповідає дівчина. – Спочатку подружилася з хореографією. Цього мені було замало, тому паралельно займалася волейболом, легкою атлетикою. Паверліфтинг почався з випадковості… Одного разу просто пішла в зал позайматися, там знайшла свою теперішню подругу і ми починали займатися разом.
На одному з таких занять підходить до нас директор тренувального залу і пропонує спробувати себе в заняттях з пауерліфтингу. А через деякий час наш тренер – Дмитро Петренко – має 10 років стажу в цій сфері, каже: “Дівчата, в Києві будуть змагання з пауерліфтингу, може спробуєте?”. Ми погодилися. І не пожалкували”.
Це був Кубок України з пауерліфтингу, який проходив у Києві 19-20 жовтня 2024 року. Змагання тривали цілий день, чергувалися жінки-чоловіки. Нагородження відбулося аж о 9 вечора. Кожен спортсмен виконав по три вправи. На цих змаганнях Одарка виборола три золота і одне срібло. Тим самим дівчина виконала норматив на кандидата в майстри спорту.
“Спочатку я думала, що одних змагань мені буде достатньо, – ділиться Одарка, – але тут я помилилася. Зараз наша команда знову готується до нових змагань, і я вже відчуваю цей азарт, неймовірні емоції, нові знайомства, і хочу-хочу-хочу ніколи не відпускати спорт зі свого життя!.
Пауерліфтинг – для мене це відпочинок. Звісно, не фізичний, а моральний. Таке собі розвантаження, коли я ні на що не відволікаюся, просто відпускаю всі думки, голова стає легкою, а світ – чудовим. Зал – це місце, де можна скинути всі свої негативні емоції, напругу і нікому цим не нашкодити. Там почуваюся вільною і можу робити неймовірні речі.
Не приховую, спочатку батьки були трохи проти. Казали, що то не зовсім дівочий спорт, нащо мені тягати оті штанги, я ще така молода і таке інше. А потім приїхали на змагання і зрозуміли, що я цим горю і живу. І стали моєю найбільшою підтримкою. Так, у мене, як і в кожного спортсмена, були поразки. Були моменти, коли я через свій страх при підготовці не могла виконати певні вправи. Я дуже розчарувалася і просто йшла. Відпочивала, перезавантажувалася. Весь цей час поруч були батьки, подруга, тренер, вони підтримували і казали, що здаватися не можна. І я, з новими силами, поверталася, і доводила, в першу чергу, собі, що можу!
Характер маю сильний. Завжди досягаю того, що хочу: в спорті, навчанні, в житті – іду по головам у хорошому значенні цих слів, тобто нікому не поступаюся і роблю, як вважаю за потрібне.
Нині Одарка при зрості 170 см і з вагою 67,5 см підіймає штангу вагою 117, 5 кг!
“Плани на майбутнє – хочу стати професійним спортсменом саме в пауерліфтингу, – ділиться Одарка, – розвиватися і досягати досконалості, відточувати кожен рух, кожну вправу. Спорт – це моя реалізація як особистості”.
При копіюванні або передруку тексту та використанні фото пряме посилання на джерело є обов’язковим, інакше це вважається порушенням авторського права і несе за собою відповідальність згідно чинного законодавства.
Залишайтеся в курсі новин Ніжина, району та України, підписуйтесь на нас в соцмережах:
і telegram.